Із 1 січня 2019 року розпочався етап подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік. Декларацію слід подати до 1 квітня шляхом заповнення визначеної форми на офіційному веб-сайті НАЗК.

Тому, електронну декларацію необхідно подати сільським, селищним, міському головам, депутатам районної, міської, селищним, сільським радам та посадовим особам місцевого самоврядування.

Основні моменти, що необхідно зробити декларанту.

По-перше, перевірити адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у персональному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

По-друге, перевірити термін дії та працездатність електронного цифрового підпису (ЕЦП) для роботи з Реєстром. Для отримання інформації про термін дії ЕЦП необхідно завантажити посилений сертифікат особистого ЕЦП з веб-сайту акредитованого центру сертифікації ключів (АЦСК), в якому був отриманий ЕЦП. Після цього натиснути на сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші та у вікні, яке відкрилось, переглянути термін дії сертифікату ЕЦП. Якщо термін дії сертифікату сплинув, скористатись ЕЦП неможливо, тому необхідно звернутись до АЦСК та отримати новий ЕЦП.

Після отримання нового ЕЦП необхідно зайти на сторінку входу до Реєстру і скористатись посиланням: «Я загубив/змінив свій приватний ключ». У полі «Поточна електронна адреса» потрібно вказати електронну поштову скриньку, з якою зареєстрований декларант в Реєстрі, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна ЕЦП | Єдиний державний реєстр декларацій». Для зміни ЕЦП необхідно перейти за посиланням у листі, після цього у полі АЦСК обрати акредитований центр сертифікації ключів, в якому був отриманий новий ЕЦП, обрати файл нового ЕЦП, вказати пароль від нового ЕЦП та натиснути кнопку «Змінити ЕЦП». Після успішного виконання вказаних дій з’явиться повідомлення.

Загальні норми подання інформації

Частина 4 ст. 45 Закону № 1700 передбачає, що суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію протягом семи днів (зауважуємо: календарних) після подання декларації. І така можливість декларанту надається, на жаль, один раз! Тож просимо вас відповідально поставитись до змісту інформації, яку ви зазначаєте у декларації, обов’язково перевірте інформацію, що відображена у вашій декларації, після її подання та розміщення в Реєстрі.

 

«щорічна» декларація подається щороку до 1 квітня (уточнюємо: до кінця доби 31 березня, оскільки фіксація поданих документів у Реєстрі декларацій йде на години та хвилини*) за минулий рік. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року

* Увага! «Щорічна» декларація, подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. «Щорічна» декларація, подана у 00 годин 01 хвилину 01 квітня, буде вважатися такою, що подана невчасно, а за це згідно із ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення5 за певних умов може наступити адміністративна відповідальність із занесенням відповідних відомостей про порушника до реєстру корупціонерів.

Місце проживання. У декларації необхідно зазначити «місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію». НАЗК передбачає, що суб’єкт декларування може вказати абонентську поштову скриньку як поштову адресу, на яку Національним агентством може бути надіслано йому кореспонденцію.

Водночас звертаємо увагу, що для обрання такого способу отримання кореспонденції в електронній формі декларації слід:

Інформація щодо члена сім’ї. Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700 членами сім’ї суб’єкта декларування вважаються:

1 особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік/дружина), незалежно від їх спільного проживання.

Примітка. Це означає, що членом сім’ї суб’єкта декларування є його чоловік/дружина, якщо шлюб між ними офіційно не розірвано (навіть якщо особи спільно не проживають, не пов’язані спільним побутом тощо)

2 у випадку наявності сукупності таких ознак, як спільне проживання, пов’язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних) із суб’єктом декларування, членами його сім’ї також є:

— діти, у тому числі повнолітні;

— батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням;

— будь-які інші особи, у тому числі особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбі

Увага! Усі інші особи за відсутності хоча б однієї із вказаних ознак для цілей декларування не вважаються членами сім’ї суб’єкта декларування.

Види інформації

 

Доходи. Доходи та видатки суб’єкта декларування відображаються у грошовій одиниці України. Доходи/видатки, одержані/здійснені в іноземній валюті, з метою відображення у декларації перераховуються в грошовій одиниці України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання доходів/здійснення видатків. У декларації зазначається держава, в якій їх було отримано/здійснено.

Увага! В декларації мають бути зазначені доходи суб’єкта декларування та членів його сім’ї, які були отримані або нараховані протягом звітного періоду (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700).

При цьому доходи включають:

— заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;

— гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими договорами;

— дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності;

— дохід від надання майна в оренду (користування);

— дивіденди;

— проценти;

— роялті;

— страхові виплати;

— виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;

— призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях;

— благодійну допомогу;

— пенсію;

— спадщину;

— доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав;

— подарунки;

— інші доходи.

Під заробітною платою для цілей декларації розуміється як основна заробітна плата, так і будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати (премії, надбавки тощо), які виплачуються (надаються) суб’єкту декларування або члену його сім’ї у зв’язку з відносинами трудового найму, крім коштів для покриття витрат на відрядження, які у цілях декларування доходом не вважаються (див. далі окреме роз’яснення з цього приводу).

Соціальні виплати, субсидії тощо вважаються доходом і відображаються в декларації лише в разі їх монетизації, тобто виплати (нарахування) у грошовій формі.

Подарунки вважаються доходом незалежно від того, у якій формі вони отримуються — у формі грошових коштів або в іншій формі.

Увага! Доходи декларуються незалежно від їх розміру. Винятком є доходи у вигляді подарунків. Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 прожиткових мінімумів (ПМ), встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року6.

6 Статтею 7 Закону України від 21.12.2016 № 1801 «Про Державний бюджет на 2017 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 в сумі1762 грн.

Подарунок у формі, іншій ніж грошові кошти (наприклад, рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), зазначається, якщо вартість одного подарунка перевищує 5 ПМ, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Об’єкти нерухомості. У декларації зазначають:

1 об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право

2 об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які:

а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України;

б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права;

в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї

Цінне рухоме майно. Під таким майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти (речі, крім транспортних засобів), які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, антикваріат, твори мистецтва, меблі тощо). При цьому в розділі декларації «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» не зазначається таке майно: цінні папери, корпоративні права, готівкові кошти, кошти на рахунках в банку чи інших фінансових установах, дорогоцінні (банківські) метали, подарунки у вигляді грошових коштів. Ці об’єкти відображаються в інших, відповідних, розділах декларації. Якщо рухоме майно є одночасно подарунком, то воно декларується як у розділі «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» (у разі перевищення встановленого порога декларування), так і в розділі «Доходи, у тому числі подарунки».

Відомості про цінну рухому річ повинні бути зазначені в декларації, якщо її вартість перевищує встановлений Законом № 1700 поріг декларування, а саме 100 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Щодо транспортних засобів. Для цілей декларування під транспортними засобами розуміється широкий спектр засобів, які не обмежуються автотранспортними засобами, а включають й інші самохідні машини і механізми, а саме: легкові та вантажні автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли усіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, сільськогосподарську техніку, водні та повітряні судна.

На відміну від іншого цінного рухомого майна, відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості на дату їх набуття у власність, володіння або користування. Витрати на митне оформлення чи реєстрацію транспортного засобу в його вартість не включають.

Водночас якщо відповідний видаток на митне оформлення чи реєстрацію перевищує встановлений поріг декларування (50 ПМ) і був здійснений суб’єктом декларування у звітному періоді, то він повинен бути відображений у розділі декларації «Видатки та правочини».

Активи. Фінансові зобов’язання. Правочини. Під нематеріальними активами в п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700 розуміються, зокрема, об’єкти права інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті (патент на винахід, корисну модель, «ноу-хау», промисловий зразок, права на топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, торгову марку чи комерційне найменування, авторське право тощо), ліцензії на право користування об’єктами інтелектуальної власності, а також, зазначає НАЗК у роз’ясненні, право на використання надр чи інших природних ресурсів тощо.

Грошові активи — готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи, сукупна вартість яких не перевищує 50 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У декларації відображаються фінансові зобов’язання суб’єкта декларування та членів його сім’ї, які є дійсними станом на останній день звітного періоду (п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700). Під фінансовими зобов’язаннями у цілях декларування розуміються:

— отримані кредити, позики;

— інші кошти, які були позичені суб’єкту декларування або члену його сім’ї іншими особами, зокрема поворотна безвідсоткова фінансова допомога, отримана і не повернена у звітному періоді суб’єктом декларування або членом його сім’ї;

— зобов’язання за договором лізингу;

— зобов’язання за договором страхування;

— зобов’язання за договором недержавного пенсійного забезпечення;

— несплачені податкові зобов’язання;

— інші зобов’язання (у декларації необхідно зазначити, які саме).

Водночас такі відомості вказують лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 ПМ, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. У разі якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання.

Вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у власності суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначається у грошовій одиниці України відповідно до їх останньої грошової оцінки або — якщо така оцінка не проводилася чи її результати не відомі суб’єкту декларування — на момент набуття об’єкта у власність (згідно з документом, на підставі якого було набуто право власності).

Інформація про вартість нерухомого майна не зазначається, якщо вона не відома суб’єкту декларування і не повинна була стати відома внаслідок вчинення відповідного правочину.

Вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину.

Відомості щодо фінансових сум (кількості грошей) округлюють до гривні.

Також, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Також, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

 

 

Контроль. Відповідальність

 

Статтею 48 Закону № 1700 передбачено, що НАЗК стосовно декларацій, поданих суб’єктами декларування, проводить такі види контролю:

1 щодо своєчасності подання

2 щодо правильності та повноти заповнення

3 логічний та арифметичний контроль

4 повну перевірку декларацій

Увага! Зазначення в декларації завідомо недостовірних відомостей може тягнути за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність передбачена ст.1726 КпАП за подання завідомо недостовірних відомостей, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 ПМ.

Статтею 3661 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. При цьому відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 ПМ.

У разі подання завідомо недостовірних відомостей, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму менше 100 ПМ, до суб’єкта декларування може бути застосовано дисциплінарну відповідальність.

Адміністративну та кримінальну відповідальність передбачено виключно за подання «завідомо недостовірних» відомостей.

Тобто відповідне діяння має бути вчинено суб’єктом декларування з прямим умислом.