Минають дні, ідуть роки, але для кожного, хто пройшов важкими дорогами війни в Афгані, Сомалі, Анголі, В’єтнамі, хто не раз зазирав в обличчя смерті, втрачав друзів, ті події залишились біллю у серці та назавжди закарбувались в пам’яті. І саме ця пам'ять щороку, у лютневі дні, збирає всіх разом, щоб вшанувати воїнів-інтернаціоналістів та згадати тих, хто не повернувся з війни.

  30 років тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація Радянського Союзу, участь у якій взяли 160375 військовослужбовців – вихідців з України, 3360 з яких – загинули, 72 – пропали безвісти, 3560 – стали інвалідами. Згодом війну в Афганістані керівництво тодішнього СРСР визнало політичною помилкою, однак це аж ніяк не применшує особистого подвигу тих, хто став прикладом самопожертви та вірності військовій присязі.

   Афганська війна тривала з 25 грудня 1979 року до 15 лютого 1989 року, тобто 3340 днів (дев’ять років, один місяць, дев’ятнадцять днів).

15 лютого траурною ходою пройшли керівники району та міста, воїни-Афганці, воїни-інтернаціоналісти, громадськість міста. Учасники ходи поклали квіти до дошки пам’яті загиблих воїнів АТО, до Меморіалу Слави та до пам’ятника воїнам – інтернаціоналістам. Хвилиною мовчання вшанували полеглих героїв.

   Далі урочистості було продовжено в приміщенні районного будинку культури посвячені вшануванню пам'яті загиблих учасників бойових дій на території інших держав з нагоди 30 річниці виведення військ з Республіки Афганістан. У заходах взяли участь: голова районної ради Віталій Сідлецький, голова районної державної адміністрації Андрій Зелінський, заступник голови районної державної адміністрації Заряна Попадіна, голова міста Андрій Ковпак, районна організація ветеранів Афганістану та громадськість міста.

   Учасників бойових дій на території інших держав та членів їх сімей привітав голова районної ради та зазначив: «30 років пройшло з часу виведення радянських військ з Афганістану та рани, нанесені війною, мабуть, не заживуть ніколи. ЇЇ тінь торкнулась майже кожної української родини. Вона стала важким випробуванням і трагедією для сотень тисяч людей – тих, хто безпосередньо знаходився на Афганській землі, і тих, хто безмежно довгими й тривожними днями і ночами чекав дома повернення своїх синів, чоловіків, батьків, коханих та друзів. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять загиблих та схиляємо голову перед їх подвигом, мужністю та витримкою.

   Бажаю вам, щоб біль війни назавжди залишилась в минулому, щоб ваше мирне життя було наповнене щастям, добробутом, успіхом та впевненістю у завтрашньому дні».

   До привітань долучилися голова районної державної адміністрації, міський голова, голова районної організації ветеранів Афганістану Маньковський Сергій В’ячеславович.

  Протягом концерту під назвою «Гіркої пам’яті ковток” зі сцени лунали військово-патріотичні пісні, декламувалися вірші, у виконанні працівників культури, вчителів та учнів шкіл району.

   Найважчим підсумком Афганської війни стала загибель наших солдат і офіцерів, скалічені долі молодих людей, гіркота споминів про бої та кров, втрати та біль. Ця війна залишила невиліковну рану в душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків.

   Із Деражнянського району до Афганістану було відправлено понад 200 чоловік, з їх числа четверо воїнів загинуло: Ігор Заремба (м. Деражня), Микола Схабенко (смт. Вовковинці), Віктор Буй (с. Мазники) та Віктор Штойко (с. Божиківці).