Свято Івана Купала - одне з найулюбленіших на Деражнянщинні. За народними повір'ями, в цей день "сонце сходить, грає", трави й квіти набирають найбільшої лікувальної сили, опівночі розквітає папороть. Цей чарівний квітка віщує великі скарби, багатство, статки й здоров'я.В давнину це свято приурочували до літнього сонцестояння - найдовшого дня й найкоротшої ночі року. Зараз святкування проходить 7 липня. Колись у купальську ніч було укладено священний шлюб Бога Сонця, що уособлював чоловіче начало, з Богинею Води, яка символізувала жіноче. Центром святабуло місце за селом на березі річки, озера чи ставка.                                                                            Святкування супроводжувалося розведенням багаття - символу вогню небесного і земного. З пагорбів та крутих берегів пускали у воду запалене колесо - символ сонця. В давнину перестрибували через багаття для того, щоб пройти перед жнивами обряд очищення вогнем. Вірили: що вище людина стрибне, тим вище виросте пшениця. Такий вогонь наділяв людей здоров'ям, силою. А ще дівчата плели вінки та ворожили на них. Кожна дівчина пускала свій вінок на воду і дивилася: куди попливе, туди і заміж вийде, проте, якщо потоне - це віщувало розлуку з милим.                                                                       Театралізовані дійства з нагоди давнього народного свята - Івана Купала відбу­лися у місті Деражні на березі річки Вовк, як і кожного року в цей день, а також у бага­тьох селах району. Ку­пальські пісні, танці біля вог нища, інсценізації в дусі дох­ристиянських обрядів, ігри, розваги і... дискотека - та­кий звичайний сценарій цьо­го гуляння, доповнений що­раз новими елементами на­ціональної обрядовості.