«Праця – то життя, найбільша радість і насолода…»

                  Д. Прилюк

    Вечір пам’яті присвячений 30-ти річчю з дня смерті Дмитра Михайловича Прилюка відбувся 22 вересня 2017 року в Божиковецькій сільській бібліотеці-музеї ім. Д. Прилюка. На захід приїхало багато поважних гостей: голова ради Віталій Сідлецький, заступник голови районної державної адміністрації Олег Пилипчук, начальник відділу культури, національностей та релігій Деражнянської РДА Світлана Коширець, член національної спілки письменників України Горбатюк В. І., член Спілки журналістів України Віктор Гаврилович Заржицький, лауреати премії ім. Дмитра Прилюка, його рідні та шанувальники його творчості.

Розпочався захід екскурсією в бібліотеці-музеї ім. Дмитра Прилюка, згодом відбулась зустріч із учнями у Божиковецькій школі, де навчався видатний письменник, багато приємних спогадів та слів на адресу Дмитра Михайловича пролунало від його земляків, завершився вечір покладанням квітів на могилу матері письменника.

   Народився Дмитро Прилюк в селі Божиківцях, Деражнянського району у багатодітній бідняцькій сім'ї. Навчався в школі, де був активістом і в навчанні, і в житті громади. Навчаючись в школі, він дописував до газет. Закінчивши Божиковецьку десятирічку, Дмитро Прилюк за направленням редакції місцевої газети «За соціалістичну перебудову» та райкому комсомолу у 1932 році вступає до Українського комуністичного інституту журналістики в Харкові, який закінчив у 1940 році.

    У 1940 — 1941 роках навчався у аспірантурі Харківського державного університету імені Горького. У 1941 році працював відповідальним редактором харківської обласної молодіжної газети «Ленінська зміна».

Брав участь у німецько-радянській війні. У 1941 році працював співробітником особливого відділу, контролером військової цензури Південно-Західного фронту. Молодший лейтенант Прилюк воював на Південно-Західному та Калінінському фронтах, як замполіт роти. Після навчання у військовому училищі знову на фронтах війни. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1 ступеня, медалями.

    З жовтня 1945 року працював на Полтавщині, в редакції обласної газети «Зоря Полтавщини». Упродовж досить нетривалого періоду Д. М. Прилюк зріс від кореспондента обласної газети до керівника республіканського друкованого органу. У квітні 1958 року його діяльність відзначена орденом Трудового Червоного Прапора та Малою Золотою медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

    У 1958 році перейшов на викладацьку роботу в Київський державний університет імені Т. Шевченка, де на факультеті журналістики працював майже 30 років. За цикл нарисів, надрукованих у газеті «Сільські вісті», у    1976 році удостоєний Республіканської премії імені Я. Галана.

   Помер 22 вересня 1987 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

   У місті Деражні та селі Божиківцях Хмельницької області його ім'ям названі вулиці. У Божиковецькій сільській бібліотеці відкрито музей, де щороку, 8 листопада, проводяться Прилюківські читання.